Вона носила квіти в волоссі, І ними грався він і ще вітер. Здавалося, давно вже дорослі, Але кохали щиро, мов діти. Відчинені серця, щирі очі, Таких не так багато є в світі. Лилися сльози щастя що ночі, Обіцянки на завжди любити. Будиночок на розі двох вулиць, Паркан плющем осіннім завитий. Здавалося, дощі схаменулись, Здавалося, завжди буде літо. Лише один дзвінок телефону, І варто тільки їм захотіти, Повіяло теплом з-за кордону, А от же, неодмінно летіти…. Не обіцяй назавжди, не обіцяй на вічно, І раптом все змінилось навколо: Не обіцяй назавжди, не обіцяй на вічно, Не обіцяй кохати завжди, не обіцяй на вічно, Не обіцяй назавжди, не обіцяй на вічно, Вона носила квіти в волоссі, | |
Категория: Бумбокс | Добавил: proton |